«Талант дивної краси»
до 150-річчя від дня народження
Соломії Крушельницької
Моя краянко із Землі
подільської,
Через безсмертя й велич світову
До мене голос твій доноситься зі сцени.
І слухаю тебе, немов живу.
Останній концерт Соломії
Як вулик,
зал шептав і гомонів,
Коли ж настане чарівна
хвилина
І вийде віку слава
солов’їв
Нашої пісні сяюча
перлина.
І ось вона, як лебединий
сон,
Здається їй, що наче ще недавно,
Як здобувала Львова
славний трон,
Як поклонився скорений
Мілано.
Зал сколихнув, радіючи
вітав,
«О, бачу ви мене
запам’ятали»,
І образ краю рідного повстав —
Щоб ми довіку пісню покохали.
