Обласна мистецька акція «Лиш боротись — значить жить»

  28 травня на Прикарпатті стартувала обласна мистецька акція «Лиш боротись — значить жить», присвячена 170-річчю від дня народження Івана Франка та 110-м роковинам з дня його смерті.

  У Навчально-методичному центрі культури і туризму Прикарпаття відбулося урочисте відкриття акції, яка об’єднала митців, акторів, музикантів, викладачів, студентів та шанувальників творчості Великого Каменяра. У відкритті узяли участь народний аматорський чоловічий вокальний гурт «Братове» керівник Ярослав Люльчак, виконавши твір Івана Франка "Не пора, не пора, не пора" муз. Д. Січинського та твір "Україна у вогні" муз. і сл. Ярослава Люльчака.

  Франкове слово сьогодні звучить особливо актуально — як заклик до боротьби, єдності, незламності та любові до України. Театралізовані постановки, поезія, музика і пісні, тематична виставка літературних творів, підготовленою репертуарною бібліотекою, створили атмосферу глибокого осмислення постаті Івана Франка та його пророчого слова для сучасності. Після завершення, учасники поклали квіти до пам'ятника Івану Франку.

 Обласна мистецька акція триватиме до серпня 2026 року та охопить громади Прикарпаття, нагадуючи про силу українського слова, культури та національного духу.

 Працівники Народного дому провели екскурсію в музеї "Історії селища Перегінське та національно-визвольної боротьби"  для  учасників проєкту "Там, де починається батьківський край" напрямок "простір та культура». Відповідальна за проєкт учитель Надія Черпак.

  Унікальне місце. Таких в Україні не багато.  музей у ПЕРЕГІНСЬКУ

🟥⬛️Музей розташований в будівлі, де наприкінці 1940-х – на початку 1950-х років в Перегінську містилася окружна тюрма, куди енкаведисти звозили повстанців та тих, кого підозрювали у співпраці із ними.

🟥⬛️Музей УПА відкрили з нагоди відзначення 70-річчя Української Повстанської Армії 14 жовтня 2012 року. З часом Музей отримав назву ІСТОРІЇ с-ща.ПЕРЕГІНСЬКЕ ТА НАЦІОНАЛЬНО- ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ і представляє не тільки героїчну сторінку УПА в історії Перегінська, а й ілюструє визвольні змагання краю впродовж ХVIІ-ХХ ст., розкриває нам історію селища Перегінське. Особливий внесок у музей зробила Оксана Витвицька, вона збирала матеріали та експонати. 

  Щиро дякуємо учням Перегінського ліцею 2 та їхній учительці Черпак Надії за проєкт, що всіх спонукає не тільки працювати, але й досліджувати свій край.

День Героя.

  Працівники Народного дому з нагоди Дня Героя записали відеоролик "вшанування Героїв усіх поколінь" У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив щороку 23 травня святкувати День Героїв. Свято було присвячене до сумного дня 23 травня 1938 року, коли у Роттердамі було вбито Євгена Коновальця. Було також обумовлено, що саме у травні пішли з життя «кращі сини України XX століття»: Микола Міхновський, Симон Петлюра та Євген Коновалець. 

Від сивини століть до днів новітніх,

Крізь порох битв, крізь полум'я і час,

Ідуть герої — в строях непомітних,

Тримаючи небесний щит над нами повсякчас.

 Схиляємо чоло перед полеглими у боях,

Чиї серця спинились в боротьбі за волю.Їх імена закарбоно у віках.

І за тих, хто безвісти зник у цій війні

Молитва хай лунає тихо.

Хай зігріє надія міцна.

Повертайся, Герою до рідної хати,

Де чекає родина і квітує весна!

А тим, хто зараз стримує навалу,

Хто в пеклі битв тримає рідний стяг,

Ми низький поклін віддаєм. 

За пройдений до волі шлях

Ви — воїни світла, минулих і нинішніх днів,Що стали стіною за правду і долю.

За кожного з вас благаємо в снах і в молитвах,

За нашу священну, омріяну волю!

  Шануємо полеглих Героїв! Цінуємо тих героїв, котрі щодня виборюють для нас життя!

    Чекаємо зниклих безвісти героїв , символом надії на їхнє повернення стали «Рушники Надії»- це вишиті рушники, де кожен хрестик на ньому єднає традиційний український орнамент з портретами воїнів, втілюючи любов, котра виборює світло і надію. Над ними Божа Мати, як символ опіки та віри у чудо. Поміж візерунками простягається вервиця. Кожна намистина — як день чекання, як сльоза, як тихе “повернися”. Рушник Надії-це оберіг української родини і символ надії кожної матері, дружини, нашої громади і цілої України. Ще одним символом на їхнє повернення стали «Портрети Надії», котрі закріплено на «стіні Надії» у ліцеях та гімназіях нашої громади.

    Низький уклін перед кожним Героєм усіх поколінь!!!

Відкриття трьох меморіальних дощок.

  22 травня у нашій громаді було відкрито три меморіальні дошки у пам'ять про Героїв. Кожен мітинг розпочинався з нашого славня, до освячення меморіальної дошки та благословення було запрошено отців, котрі опісля відправили панахиду, голова селищної ради до громади звернулася зі словами підтримки та співчуття, всіх присутніх було запрошено до перегляду відео ролика про героя, після перегляду хвилиною мовчання вшанували і самого героя та всіх, хто поліг у боротьбі за Україну. А учнівська молодь освітніх закладів виступила з проникливими виступами, закінчувався мітинг також славнем. А у Перегінському ліцеї №1 було висвячено ще й "Рушник та портрет Надії". "Рушник Надії" було вручено мамі, ще одного зниклого безвісти захисника нашої громади, Сеничка Василь Володимирович 12.10.1984 р.н., котрий зник безвісти у с. Карпівка, Краматорського району, Донецької області під час стрілецького бою 20.08.2025 року.

   Відкриття меморіальної дошки у пам'ять про загиблого, під час російсько-української війни, у Ясенському ліцеї героя Гоцману Богдану Олексійович.

  Відкриття меморіальної дошки у пам'ять про загиблого, під час російсько-української війни, у Сливківській гімназії героя Тринчуку Володимиру Васильовичу.

  Відкриття меморіальної дошки у пам'ять про загиблого, під час російсько-української війни,  у Перегінському ліцеї №1 героя Руснаку Роману Івановичу.

20 років Всесвітньому Дню Вишиванки.

  З нагоди 20-ї річниці Всесвітнього Дня Вишиванки працівники Народного дому спільно з працівниками Дитячої Школи Мистецтв організували раптівку (флеш-моб) "Вишиванка-душа мого  народу, у якій узяли участь,  хореографічний колектив "Вишиванка" під керівництвом Ірини Семкович та працівники  культури.

  Одягнути вишиванку, то показати свою душу на увесь світ. А вона у нас українська. То відчути нерозривний зв'язок з тими, хто жив, боровся і любив на нашій землі. Вишиванка- це закодована історія нашого народу, незламний оберіг та справжній генетичний код. Вишиванка не є звичайним одягом, це національний стрій, це справжня мова символів, яка століттями захищала і єднала українців та нагадувала їм ким вони є. Одягни вишиванку і відчуй пульс століть. 

Відео вітання. Пісня для мами.

  Жіночий вокальний ансамбель, Народного дому селища Перегінське керівник отець Богдан Русинкевич, щиро вітає з прекрасним святом, днем Матері. Нині значення цього свята стало ще глибшим.

  Нехай усіх українських матерів благословить Господь!!! Бажаємо Вам сили! Щобваша люов і молитва руйнувала скелі!!!

Другий день патріотично-духовного заходу "Рушник Надії-дорога додому"

  8 травня другий день поспіль ми єднаємося у молитві за зниклих безвісти. Молитовною ходою громада пройщла до Красненського ліцею, Сливківської гімназії і Ясеньського ліцею. Піднятото ще три "Прапори Надії", а сім'ям зниклих безвісти вручено вишиті рушники та портрети, як символ надії. 

  Пам’ятаємо кожного. Чекаємо на кожного з них та щиро віримо, що Господь благословить їх на якнайшвидше повернення до рідного дому!

  Дякуємо усім за спільну молитву та памʼять!!! Щиро дякуємо, учням Сливківської гімназії та Ясеньського ліцею, котрі несли банер та учням усіх ліцеїв нашої громади, які несли вишиті рушники та портрети. Особливо хочемо подякувати усім воїнам, які попри важкі травми отримані на полі бою, із громадою ішли молитовною ходою аби піднести нашу надію до небес.

  Пам'ятаймо молитва за зниклих безвісти-це не одноразова акція, а щоденний щирий акт віри, надії і любови, котрий ми виражаємо у молитві.

 

     

Патріотично-духовний захід "Рушник Надії-дорога додому"

     7 травня, напередодні Дня матері у громаді було проведено патріотично-духовний захід "Рушник Надії — дорога додому" за участю: отця декана Михайла; отця Ярослава; отця Василя; отця Богдана та отця Теодозія, жителів громади, Захисників нашої Батьківщини, сімей та родин безвісти зниклих, загиблих та померлих Героїв, воїнів Української повстанської армії, внутрішньо переміщених осіб, учасників ліквідації Чорнобильської атомної електростанції, ветеранів Афганської війни, представників Івано-Франківської державної обласної адміністрації—державної військової адміністрації, Калуської районної державної адміністрації, учнів освітянських закладів, учасників проєкту «Серцем єдиним-ми Україна» та гостів громади.

Наш захід має високу мету-дати голос тим, хто змушений мовчати, підтримати тих, хто чекає.  

   Цей захід є дводенним, першого дня захід розпочався на "Алеї Надії". Хвилиною мовчання було вшановано памʼять усіх Героїв, котрі поклали життя за світле майбутнє України. Саме завдяки їм ми маємо можливість плекати надію.

   ⬜️⬛️Вперше у нашій громаді піднято «Прапор Надії»- біло-чорний прапор, ініціатива захисника "Азовсталі", колишнього військовополоненого з Полтави Сергія Волинського. Поєднання двох діаметрально протилежних кольорів- це світло і біль, віра і страждання. Як каже сам Сергій Волинський: «Чорний — це колір підвалів, камер, катівень, де щодня стирається гідність, де страх, приниження, біль і смерть живуть поруч. Це колір того мороку, в якому перебувають наші люди. Білий — це віра, яка залишається попри все. Це світанок після безсонної ночі. Це чиста надія на життя після темряви, на повернення, на нову історію без болю. Ці два кольори — дві крайності. Але саме між ними — шлях боротьби, який ми повинні пройти разом»

   Ініціатива створена для нагадування про військовополонених і зниклих безвісти захисників. Ми памʼятаємо і боремося за Вас. Після підняття "Прапора Надії" та покладання квітів до "Алеї Слави", вся громада у чолі з учнівською молоддю, котра несла банер з портретами зниклих безвісти захисників та вишиті рушники, портрети під молитовний супровід отців рушила до Ліцею №2, де було продовжено захід, тут тако ж піднято "прапор Надії" висвячено вишиті рушники та портрети, опісля благословення отця висвячені рушники і портрети були вручені сім'ям зниклих безвісти, як символ надії. Після урочистої частини, вся громада молитовною ходою рушила до Ліцею №1, де також було піднято "прапор Надії" і відбулися урочистості. Завершальним місцем молитви став Небилівський ліцей, де й було завершено перший день патріотично-духовного заходу "Рушник Надії-дорога додому". У Перегінській громаді сьогодні піднято 4 «Прапори Надії», біля кожного з ліцеїв виступала учнівська молодь, а на "Стінах Надії" прикріплені портрети зниклих безвісти захисників.

 Сьодні ми були єдині і непохитні у своїй вірі, в повернення зниклих безвісти та нашій перемозі!Нехай ваша молитва стане шляхом до повернення додому усіх, кого ми чекаємо.

 Дякуємо усім за спільну молитву та памʼять!!! Щиро дякуємо, учням Сливківської гімназії та Ясеньського ліцею, котрі несли банер та учням усіх ліцеїв нашої громади, які несли вишиті рушники та портрети.

 Особливо хочемо подякувати усім воїнам, які попри важкі травми отримані на полі бою, із громадою ішли молитовною ходою аби піднести нашу надію до небес.

    📌ЗАПРОШУЄМО НА ПРОДОВЖЕННЯ ЗАХОДУ, який відбудеться 8 травня  у с.Красне о 10:00 год. і молитовною ходою буде продовжений у с.Сливки та с.Ясень.

     

"ІРИНА ФАРІОН.-національна постать України"

   29 квітня 1964р народилася ІРИНА ФАРІОН.-національна постать України, доктор філологічних наук, професор НАДПОТУЖНИЙ ПРОФЕСІЙНО-ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ДІЯЧ українського освітнього, культурного та політико-націоналістичного руху.

   Працівники Народного дому створилислайди, для ознайомлення з  культурно-мистецькими проєктами, Ірини Фаріон.  Окрім цього Ірина Фаріон автор 15 монографій 7 одноосібних, 8 монографій у співтоваристві та понад 400 статей в українських та закордонних виданнях. Тако ж вона писала вірші, нажаль збірку прижиттєву нам не судилося побачити.

"Чорнобиль-біль і трагедія України"

   З нагоди 40-ї річниці Чорнобильської трагедії  працівники Народного дому провели літературно-виховну годину "Чорнобиль-біль і трагедія України", а працівники центральної міської бібліотеки спільно з працівниками дитячої бібліотеки с-ща Перегінське зробили книжкову викладку "Чорнобиль-жива рана землі моєї.

                   

  Захід розпочали з хвилини мовчання вшанування пам'яти наших захисників та усіх ліквідаторів  і жертв Чорнобильської катастрофи. Опісля отець Богдан благословив усіх учасників заходу.

   Голова селищної ради Люклян Ірина Богданівна звернулася із словами подяки до всіх ліквідаторів та сімей ліквідаторів аварії та всім вручила подяки за героїзм.

                       

  А народний аматорський чоловічий вокальний гурт "Братове" керівник Ярослав Люльчак

   На обліку у відділі охорони здоровʼя та соціальної політики Перегінської селищної ради перебуває З учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, 3 них 1-ї категорії - З учасники, 2-ї категорії - 8 учасників, 3-ї категорії - 2 учасники, та 4 вдови ліквідаторів аварії на ЧАЕС. 

    Імена ліквідаторів на ЧАЕС нашої громади:

1-ша категорія

Волошина Володимир

Гелетій Богдан

Шолопак Ігор

2-га категорія

Андрішак Іван

Країло Юрій

Коцан Петро

Кос Василь

Люклян Петро

Тимків Анатолій

Ілиняк Йосип

Максимів Михайло

3-я категорія

Вагилевич Мирон

Шумей Михайло

Вдови

Худяк Мирослава

Глинка Наталія

Пулишій Людмила

Стурко Марта

  Наша памʼять і памʼять наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних подій квітневих днів 86 року. Велика шана та низький уклін усім тим, хто ціною власного життя подарував майбутнє мільйонам українців і цілому світу, бо наслідки могли б бути значно страшнішими якби не жертва і героїзм ліквідаторів на ЧАЕС.