22 липня у залі Народного дому, з нагоди святкування Дня Медичного Працівника,відбулися урочистості "Серце віддаю людям", котрі відкрили нашим Гімном, опісля хвилиною мовчання було вшановано наших захисників та усіх медиків, котрі віддали своє життя у боротьбі за життя наших воїнів. За доброю традицією наших предків до молитви благословення було запрошено отця декана Михайла. Ми вітали на нашому святі:
- всечесних отців декана Михайла
- воїнів ветеранів Василя Семка та Володимира Ридвана
- депутатів обласної ради – Івана Депутовича та Романа Мошуру
- доктора медичних наук, професора хірургії, провідного онколога Василя Скрипка
- заступника голови Калуської районної військової адміністрації Ярославу Гасяк
-директора Рожнятівського центру первинної медико-санітарної допомоги Віталія Креховицького
-депутатів, членів комісії селищної ради з питань освіти, молоді та спорту, культури, охорони здоров’я та соціальної політики
- голову Перегінської селищної ради – Ірину Люклян
Після урочистої частини, нагородження та привітання на знак глибокої поваги та шани свій музичний дарунок медичним працівникам підготувала юна зірка української сцени - Мілана Ковалевич, володарка 4-х Гран-прі Міжнародного музичного фестивалю в Болгарії, учасниця музичного проєкту «Українська пісня», виконавши пісні «Чекай», «Тече вода, тече бистра"
І щоб підтримати бойовий дух та подарувати святковий настрій нашим медичним працівникам, на сцену було запрошено справжніх майстрів української пісні, володарів численних нагород, народний аматорський чоловічий вокальний гурт «Братове» керівник Ярослав Люльчак. Гурт виконав такі твори слова і муз. Ярослава Люльчака «Бойківський край», "Моя Україна", "Щаслива мрія".
Шановні медичні працівники! Прийміть найщиріші вітання зі словами вдячності за вашу благородну працю. Ваша професія — це не просто робота, а найвища форма служіння людині. У ваших руках щодня опиняється те, що не має ціни — людське життя. Дякуємо за вашу виняткову витримку, за кожне зважене рішення та за вірність клятві. Нехай ваша праця завжди буде гідно оцінена суспільством, а внутрішня сила та професійне чуття ніколи не вичерпуються. Хай Господь за вашу мужність пошле Вам міцне здоров’я. спокою в серці, вдячних пацієнтів, гідної підтримки та віри в себе. Хай у вашому житті буде більше світла, тепла й часу для себе й близьких. Щастя, перемоги та мирного неба!!!
19 липня методист Народного дому долучився до акції велопробігу у пам'ять про Ірину Дмитрівну Фаріон-мовознавицю, політикиню, культурного діяча, національну постать України, котра була жорстоко убита у Львові 19 липня 2024р.
Пам'ятний велопробіг організували ГО "Ми пам'ятаємо". Учасники велопробігу одночасно рушили з с-ща Перегінське та с. Ціневи. Маршрут:
- клуб с. Ріпне, де методист НД провела захід "Українська ідея через мову і культуру, котру несла Ірина Фаріон"
- "Лавандове поле", котре посадили батьки нашого військовика.
- "Музей лемківсько-бойківської спадщини", де під час його відкриття було висаджено дерево пам'яти Ірини Фаріон.
У цей день в Перегінській громаді був похорон, тому цей пам'ятний велопробіг був покликаний вшанувати ще й Петра Семковича.
15 липня працівники Народного дому підготували інформаційне відео вітання до Дня Державности "Русь-Україна".
З нагоди Дня Державности України у Народному домі відбулися "Від Русі до України". Розпочали захід із найважливішого: спільної молитви за Україну, спільного виконання Державного Гімну та хвилини мовчання, якою ми вшанували всіх, хто віддав життя у боротьбі за нашу державність. Під час заходу було вручено подяки та нагороди.
Ми вже вп’яте відзначає День Української Державности, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року. Ця памʼятна дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки – у Руській середньовічній державі, центром якої був Київ.
Цей день запроваджений на утвердження спадкоємності історії українського державотворення, а також для протидії російській дезінформації та історичним фейкам про буцімто єдність походження українського та російського народів.
День Державності відзначається того ж дня, коли українські християнські церкви вшановують памʼять Київського князя Володимира Великого та День Хрещення Руси–України. Бо саме князь Володимир Великий прийняв у 988 році християнство, як державну релігії. День Державности не випадково припадає на день Хрещення Русі бо саме церква є одним із визначальних факторів державности, бо без своєї української церкви не можлива наша держава, саме тому її скільки переслідували забороняли і досі переслідують.
Традиції Русі у розбудові держави продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та ВІДНОВЛЕНА УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА, акт про віднову якої проголошено 30 червня 1941р. після якого розпочалися масові арешти українського уряду з боку нацистів. І сучасна незалежна Україна, котра не отримала свою державність у 91 році, а відновила її. І боронить ту незалежність. Та найголовніше, чого не здатна зробити росія – це знищити українців, які вже навіки пов’язані ланцюгом ненависті та найсильнішою жагою бути переможцями – вільними та незалежними у своїй державі. Тож єднаймо вдячні серця з тими, хто захищає рідну Україну тут на землі, хто оберігає її уже на небесах!
Всі разом ми ідемо до перемоги! Віримо, що незабаром на мирному та блакитному українському небі зійде яскраве сонце!
1 липня методист Народного дому узяла участь у вшануванні пам'яти героїв Національно-визвольної боротьби, що відбулося на місці загибелі повстанців у с. Ловаги Перегінської громади.
75 років тому останній бій прийняли Григорій Вацеба і його дружина Марія Бабінчук та три охоронці («Дуб» - Ярослав Белейович, «Тарас» та «Голуб» - Михайло Мельник)
🟥⬛️Організатори ГО «Ми памʼятаємо»
🟥⬛️ Кожен із учасників заходу поділилися думками і переживаннями. Через аномальну жару нас була горстка, але молитва лунала, а свічка памʼяти горіла.
Учасники заходу:
-представник Перегінськоі станиці братства ОУН УПА;
-представниці «Союзу українок»;
-методист Народного дому с-ща Перегінське;
-учителі;
-майбутній катехит;
🟥⬛️Розпочали захід із спільної молитви. Опісля, спільно зачитали Декалог українського націоналіста.
🟥⬛️Ця сімʼя повстанців відома у світі через листи, котрі залишила своїй своїй донечці, котру були змушені віддати на виховання до чужих людей. Лист від батька та матері було закорковано і дочка Марія, Ганна прочитала їх коли їй виповнилося 16 років. Лист від матері було зачитано під час заходу. І батьків головний заповіт- «Добро нації-найвищий наказ». Сподіваємося Бог дасть нам в гаразді дожити до наступного року і ми читатиму повний текст листа батька і головний посил з материного листа
🟥⬛️Ми памʼятаємо, що Григорій Вацеба був засуджений поляками за антипольську акцію (спів націоналістичних пісень), тому біля хреста лунали повстанські пісні, а на завершення від всієї душі виконали наш славень бо Україна житиме, коли має таких синів і дочок.
🟥⬛️Щоби змотивувати до читання усім учасникам вручили, маленьку памʼятну річ від Народного дому, закладки до книжки, з портретами Григорія та Марії Вацебів та їхніми головними посилками дочці. Ця акція має продовження, у Перегінській центральній міській бібліотеці активним читачам також подарують памʼятні закладки.
Працівники Народного дому створили відео огляд про Конституцію України-наш головний закон, за яким ми живемо та творимо нашу державу "Закон вільного народу". Конституція України побачила світ 28 червня 1996р. 0 9:20год.
Методист Народного дому узяла участь у благодійному етнофестивалі "Слобода Єдности" представивши свій лот на аукціоні картину мальовану олійними фарбами та долучившись до Міжнародної раптівки (флеш мобу) "Вінок єдности" сплівши 2 віночки із живих квітів.
Ентнофестиваль організували ГО "Український Штаб Міжнародної Дипломатії" голова Анжела Кондратюк-дружина пораненого воїна у співпраці з Лідією Федорою. Захід відбувся у с.Підліссі Дубівської громади і об’єднав українців довкола національних традицій, культури, благодійності та допомоги нашим воїнам.
До заходу долучилися радники голови Івано-Франківської ОВА Світлани Онищук — Лариса Стефанишин та Ігор Вовчук, голова Івано-Франківського обласного ветеранського простору «Ветеран ПРО» Любов Василів, представники Калуської РДА, керівники громад, волонтери та партнери заходу.: Прикарпаття об’єдналося заради культури, пам’яті та підтримки Захисників України. Вітання та подяку організаторам від Світлана Онищук Голова Івано-Франківської ОВА передала Лариса Стефанишин — матір загиблого Захисника України.
Під час заходу відбувся збір коштів на потреби спецпідрозділу ГУР МО «Крила» та реалізацію програм підтримки захисників України, котрі зазнали поранень.
Для гостей підготували виступи артистів і військового оркестру, благодійний аукціон, ярмарок, майстер-класи, етнолокації, дитячі активності.
Щиро дякуємо організаторам за можливість підтримувати нашу культуру та наших воїнів!!! До перемоги!!!
18 червня працівники культури нашої громади спільно із сільською радою с. Ясень прибрали територію біля музею Івана Вагилевича в с. Ясень. Пофарбовано фасад і плід та вікна.
Отже запрошуємо у наш музей, який працює щодня від 8:00-10 год.
Музей відкрито в 1995 року в селі Ясень – на батьківщині видатного письменника, етнографа і просвітителя, члена „Руської трійці”, яка в 1837 році видала альманах „Русалка Дністрова”.
Музей розташований у будинку, що колись належав родині письменника, біля якого в 1937 році було споруджено пам’ятник з написом: „Пробудителям Галицької землі отцям М. Шашкевичу, Я. Головацькому та І. Вагилевичеві в століття „Русалки Дністрової”. В 70-х роках минулого століття пам’ятник перебудовано.
У п’яти кімнатах розміщено понад тисячу експонатів. Це в основному друковані видання, документальні матеріали, які передала музеєві Львівська наукова бібліотека імені В. Стефаника, предмети побуту і гончарні вироби, одяг, взуття, якими користувалася колись родина Вагилевичів та жителі рідного села письменика. Окремим стендом оформлено родинні фото І. Вагилевича. Є в музеї видання альманаха „Русалка Дністрова” різних часів та інші книги. В окремій кімнаті представлего фотографії людей села Ясень, які тут жили, боролися за вільну і незалежну Україну.
15 червня з нагоди 135-ї річниці від уродин Євгена Коновальця у Перегінській центральній міській бібліотеці проведено семінар-діалог «Творець дієвого українського націоналізму, майбутньої, міцної і вільної України»
📑Організатори:
-ГО «Ми памʼятаємо», працівники Народного дому с-ща Перегінська та бібліотекарі бібліотеки в якій відбувся захід.
📌Учасники заходу:
- Ярослав Коретчук український історик, громадський діяч та директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери (2010-2024рр.)
-делегація з с.Велика Турʼя ( Долинщина) староста села Крайник Надія, краєзнавець Дарія Бібик, місцева вчителька історії та працівник бібліотеки.
-Станичний Перегінськоі станиці братства ОУН УПА Роман Корінь
-представники ЖО «Союз українок»
-місцева письменниця Богдана Пілецька Богдана Пілецька
-місцеві вчителі історії Перегінського ліцею 1 та вчитель української мови та літератури Перегінського ліцею 2
Загалом ми обʼєднали Івано-Франківськ, Перегінськ, Креховичі, Рожнятів, Ціневу Велику Турʼю.
🟥⬛️Захід розпочали хвилиною мовчання, вшануванням усіх борців за волю України, як казав полковник: «Волі українського народу до самостійного життя не знищатьні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців”.
🟥⬛️Опісля всі разом зачитали ДЕКАЛОГ українського націоналіста та виконали гімн ОУН УПА.
🟥⬛️Дуде символічно, що у день коли ми вшановували провідника нації ХХ ст. Євгена Коновальця, у Львові відбувався суд над вбивцею сучасного провідника нації Ірини Фаріон. Ми разом дивилися її телепроєкт «Ген українців про Коновальця».
🟥⬛️Для всіх було несказанно приємно слухати директора Івано-Франківського обласний музею визвольної боротьби імені Степана Бандери (2010-2024рр.) пана Ярослав Коретчук, який розказав нам таку інформацію про Коновальця, які не знав ніхто. Нині він працює над музеєм Коновальця. Бажаємо йому у цьому успіхів і сили. Чекаємо відкриття.
🟥⬛️Піднято багато питаннь:
-чи гідно вшановуємо величну постать?
-що зробити для гідного вшанування ( книжки, памʼятники, заходи)
-чи знають люди Коновальця? ( бо тим, хто при владі гріх його не знати і як мінімум ганьба)
-чи трагедія для нас що у полковника не залишилося прямих спадкоємців?
-що дасть нам перепоховання Коновальця?
-коли їдемо у музей Коновальця в Зашкові дивитися на столітні дуби посаджені батьком Коновальця.
Та инші
Захід закрито славнем України.
🟥⬛️ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ-недооціненна постать в нашій історії. Саме на його плечах стоять і Бандера, і Шухевич, і Стецько. Він перший обʼєднав всі націоналістичні сили України ще й різних поколінь.
Усім учасникам від Народного дому вручено маленька памʼятка про захід-закладка із фразою Коновальця( як мотивуючий засіб до читання).Пізнаваймо велетів нашої історії і будь гідними їх!!! Черпаймо сили від них і від їхньої мудрости!!!
Слава Україні!!!!
Слава НАЦІЇ!!!
Закладки з Фразою Євгена Коновальця, які було вручено всім учасникам заходу від Народного дому.
14 травня працівники Народного дому із Перегінською станицею братства ОУН-УПА вшановувала «Булевара» Олексія Безкорованого- провідника Хустського надрайону ОУН та його побратимів, котрі загинули біля підніжжя гори Яйко Ілемське, при злитті річок Молода і Мшана неподалік Осмолоди.
📌Дуже символічно вшанування відбулося у 135 рік від народження вождя української нації -Євгена Коновальця.
Захід було розпочато із панахиди. Гімн ОУН -УПА запалив серця присутніх, опісля хвилиною мовчання було вшановано усіх борців за волю України. Гурт братства УПА «Бандерівець» керівник Ярослав Люльчак виконали повстанські пісні: "Марш куреня Бойків", "Смерть повстанця", "Бігли коні", "Зашуміть ліси".
Перед заходом усі відбули Божу Службу в с.Осмолода.
На заході були присутні:
-організатори- Перегінська станиця братства ОУН-УПА, працівники Народного дому с-ща Перегінське
-всечесний отець;
- працівники Мшанського лісництва;
-ГО «Ми памʼятаємо»
-гості із Долини;
-свідомі мешканці Перегінськоії громади.
📌Безкорований-“Булевар” прийшов в Галичину із Колочави на Закарпатті для зустрічі із представниками крайового проводу.
🟥⬛️НЕ ОБІЙШЛОСЯ БЕЗ ЗРАДИ. Але там де боротьба, завше є зрада. Зрадником виявився «Скиталець», який прийшов із повинною, так як ОУН несло великі втрати. Він видав багато осіб та їхнє місцезнаходження. Тіла убитих привезли до ПЕРЕГІНСЬКА на упізнання.
У травні 1947 р. репресивно-каральні органи повністю ліквідували Закарпатську округу ОУН (“Срібна”). Про те у липні цього року підпілля в основному спромоглося її відновити. Зокрема, у серпні 1947 р. на Закарпаття прибув окружний провідник “Булевар” (колишній провідник Вигодського районного проводу ОУН) і референт пропаганди “Богдан”, “Кумпанович”. Протягом 1 – 10 жовтня 1947 р. на території Перегінського і Вигодського районів була проведена чекістсько-військова операція силами внутрішніх військ (ВВ) МДБ під керівництвом прикомандированого майора Дудка із управління контррозвідки МДБ Білоруського військового округу і заступника командира 215 стрілецького полку ВВ МДБ майора Макарова, за участю спецгрупи УМДБ, під керівництвом ст.оперуповноваженого відділу 2-н УМДБ ст. лейтенанта Гулянова. В результаті операції 3 жовтня 1947 р. у гірсько-лісистій місцевості Перегінського району було знайдено 5 підпільників, які пропозицію здатися відхилили та розпочали збройний супротив однак були вбиті. Як виявилося це був провідник, референт пропаганди та господарчий Закарпатського окружного проводу ОУН з охороною.
Знайдено важливе підтвердження версії, що “Булевар” – це О.Безкорований-“Бистрозор”. У нотатнику члена Проводу ОУН Петра Федуна-“Полтави” зазначено, що у 1947 на Закарпаття вислано на пост надрайонного провідника Хустщини “Болівара” (“Бистрозора”).
9 червня працівники культури та селищної ради Перегінської громади спільними зусиллями прибрали історичну пам'ятку культури - Доменну піч в урочищі Ангелові, між селами Лази і Гриньків. Запрошуємо вас на екскурсію до єдиної збереженої в Україні Доменної печі з 1810р.
Греко-католицькі священники завжди відігравали важливу роль не лишень у духовному житті людей. саме греко-католицький священник побудував доменну піч і всю залізоробну мануфактуру навколо неї, а саме митрополит Антін Ангелович. Розпочато будівництво в 1910р., а уведуно в експлуатаціїї її в 1912р. До 1812 року тривало заселення цієї місцини. Поселення, що виникло тут, отримало назву Ангелів, на честь засновника.
У 1814 році підприємство значно збільшило кількість шахт. Проте Ангелівська мануфактура діяла всього шість років. В 1818 році вона була закрита. Дослідники називають різні причини: погана якість місцевої залізної руди, судовий процес між митрополитом Ангеловичем і управителем гути Гекером. Мануфактура мала на початку роботи 12 шахт. Доставляли залізну руду до домни кіньми та волами. Дуття подавалося у піч за допомогою міха, який приводився в дію водяним колесом, встановленим на відвідному каналі, по якому вода надходила з річки Лімниці. Паливом було деревне вугілля.
При доменній печі спочатку працювала бригада німецьких металургів. До комплексу, крім домни, двох гамарень, кузні, входили будинки керівника заводу і контролера, двадцять двоквартирних робітничих будиночків, складські приміщення, стайні та інші господарські споруди. Під час Першої світової війни артилерія російської армії генерала Брусилова майже зруйнувала комплекс. Вціліла лише споруда доменної печі. Біля домни збереглися залишки інших, також унікальних споруд, які ми сподіваємося буде реставровано, а для початку до них буде хоча б розчищена дорога.
.PNG)
