16 вересня 2026 року методист Народного дому узяла участь в презентація книжки «Jingle Bellz» воїна Збройних Сил України, учасника оборони Чернігівської області під час російського вторгнення в Україну, що вижив у російському полоні, Олексія Анулі. Презентація відбулася в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка.
Нині Олексій бореться за полонених, виступає в ООН та ГААЗІ. В ГААЗІ його книжка вивчається, як документ. Щоби перевірити достовірність його слів він 5 разів проходив детектор брехні, всі його рани були досліджені і виміряні, пройдено багато обстежень.
У полоні Олексій втратив 40 кг, з голоду їв мило, живого щура.
До початку повномасштабної війни Олексій перебував у відмінній фізичній формі — його вага становила близько 102 кг, щодня він долав 15 кілометрів бігу та виконував до 35 підтягувань. Проте вже за кілька місяців усе змінилося — спортзал замінила війна, а замість тренувань почалися бої.
У лютому 2022 р. після початку російського вторгнення Ануля з 57‑річним батьком Юрієм прийшли до Чернігівського військкомату, та обидва вступили до Збройних сил України й потрапили в різні підрозділи, але їх обох відправили до села Лукашівка під Черніговом.
Олексій служив кулеметником 21‑го окремого стрілецького батальйону, взявши участь у боях за Лукашівку. 10 березня 2022 року під час боїв Олексій отримав уламкове поранення. Йому вдалося врятуватися, і він переховувався близько 12 годин у старому руслі річки.
А батько Олексія, Юрій Ануля залишився у Лукашівці. За свідченнями побратимів, він допоміг вивести з оточення 42 людей, а потім повернувся, щоб прикрити відступ. Підбивши кілька російських танків, Юрій та ще четверо українських воїнів потрапили в полон; очевидці розповіли, що їх катували та спалили живцем у місцевій церкві. Обгорілі рештки тіл викинули біля доріг між селами Анисів та Бакланова Муравійка. Тіло батька знайшли за ДНК і спочатку поховали у Ніжині; у травні 2023 р. його перепоховали на кладовищі «Яцево» в Чернігові.
